Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Корнель Макушинський

Швець Копитко та качка Кря

Швець Копитко та качка Кря

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Корнєєв

Жив в одному місті маленький швець Копитко. Він був великий пустун. Замість того, щоб вчитися своєму ремеслу в майстра Симона Дратви, він навчався всіляким дурницям.

Швець Копитко та качка Кря

Якось він шив чоботи на замовлення. Там, де мав бути носок, він прибив каблук, а на місці каблука пришив носок. Замовник хотів ступнути вперед, а ступив назад. Він вперед, а чоботи - назад. Так і не зміг зрушити з місця і помер, бідолаха, від голоду.

Швець Копитко та качка Кря

Майстер Симон Дратва дуже сердився на бешкетника і нещадно тріпав його за вуха, щоб відучити від цих витівок, але той продовжував своє.

Швець Копитко та качка Кря

Зрештою вуха у Копитко стали величезними! Але хлопчик не засмучувався, він гадав, що в цього шевця вуха мають бути, як у чобота.

Швець Копитко та качка Кря

Одного разу Копитко вистрілив з рогатки в усміхнений Місяць і вибив йому два передніх зуби. Місяць тут же перестав усміхатися та пішов за хмару.

Швець Копитко та качка Кря

А наступного вечора з'явився весь червоний, сумний, але Копитко, знай собі, посміхався.

Швець Копитко та качка Кря

Прийшов якось до майстерні замовник, у якого були дуже великі ступні ніг. Такі великі, що їх довелося міряти рулеткою. Поки майстер знімав мірку, Копитко непомітно сунув замовникові у кишеню живого рака.

Швець Копитко та качка Кря

Нічого не підозрюючи, товстун поліз бува до кишені за грошима, як раптом заверещав і підскочив до стелі...

Швець Копитко та качка Кря

Такої зухвалої витівки Симон Дратва не міг стерпіти! Він одразу ж вивів хлопця з майстерні та звелів забиратися геть.

Швець Копитко та качка Кря

Копитко залишився без роботи, але нітрохи не засмутився. Він взяв шило, дратву, шматок смоли та пішов світ за очі.

Швець Копитко та качка Кря

В одному селі він зустрів качку.

- Ти хто така? - спитав швець.

- Я качка Кря, найвеселіша качка у світі.

- Ходімо зі мною подорожувати! - запропонував Копитко.

- Підем! - погодилася качка. Вона була до пари шевцеві й найбільш за все любила витівки.

Швець Копитко та качка Кря

Одного разу на дорозі вони помітили покажчик "Лазня 2 км" та повернули стрілку так, щоб він показував угору.

Швець Копитко та качка Кря

Йшли дорогою солдати митися. Побачили, що стрілка вказівника показує вгору, і полізли по стовпу на небо. Так вони, мабуть, і досі лізуть, бо небо нескінченне.

Швець Копитко та качка Кря

Забрели наші жартівники у знамените місто Тайда-Райда. Зайшли до драматичного театру, встали перед сценою і ну корчити пики та смішити артистів. Зірвали виставу!..

Швець Копитко та качка Кря

Глядачі були страшенно обурені. Схопили вони що потрапило їм в руки та гнали бешкетників, поки зовсім з міста не вигнали.

Швець Копитко та качка Кря

Якось помітили друзі біля дороги діда, що спав під деревом. Копитко підкрався до нього, тихенько поцупив чоботи, а сам з качкою за дерево сховався.

Швець Копитко та качка Кря

Старий прокинувся, побачив, що зникли його чоботи, і гірко заплакав. Сльози покотилися по його щоках.

Швець Копитко та качка Кря

- Ти що робиш? - здивувався Копитко.

- Плачу, чоботи в мене пропали.

- Нікуди не подінуться твої чоботи, поверну я їх тобі. Скажи ліпше, що в тебе по обличчю котиться? Вода?

- Сльози, - відповів старий. - Ти що, ніколи не плакав?

Швець Копитко та качка Кря

- Ні!

- А сміятися тобі доводилося?

- Завжди сміюся! Але мене за це лупцюють...

- 3начить, ти смієшся з інших. Навчися так сміятися, щоб усім було весело, і всі будуть задоволені, - сказав старий і зник.

Швець Копитко та качка Кря

Копитко вирішив робити так, як навчив його дідусь. Він йшов по дорозі, весело насвистуючи. Качка пританцьовувала. А якась білка, дивлячись на них, теж розвеселилася і стала стрибати з гілки на гілку.

Швець Копитко та качка Кря

Якось у лісі наші мандрівники зустріли дівчинку, що заблукала.

- Давай її налякаємо, - запропонувала качка.

- Розуму в тебе не більше, ніж у курки! - обурився Копитко. - Її, навпаки, треба розвеселити.

Швець Копитко та качка Кря

Швець став на голову і так хвацько задригав ногами, що в нього черевик злетів і зачепився за сосну. А качка пішла в танок на одній нозі. Дівчинка одразу розсміялася, а ввечері її розшукали батьки.

Швець Копитко та качка Кря

Слава про шевця і качку, про їх веселощі пішла по всьому світу. Всі їх запрошували в гості. З ними і горе було не горе, і радість справжня.

Швець Копитко та качка Кря

Якось у темному лісі їх наздогнав вершник. Він набув поважного вигляду і сказав:

- Я від короля Повидла. Мені велено вас розшукати і запросити до палацу.

Швець Копитко та качка Кря

Я - найрозумніша людина в королівстві, тому король призначив мене головним міністром. Можу я дізнатися, хто з вас швець Копитко, а хто качка Кря?

Швець Копитко та качка Кря

Качка мало не пирснула. Найрозумніша людина в королівстві не може відрізнити качки від людини! А Копитко тільки запитав:

- А що з вашим королем?

- Скоріше до палацу! - тільки й сказав головний міністр...

Швець Копитко та качка Кря

- Наш король захворів. Він не їсть, не п'є, не усміхається, не сміється, а тільки сидить на троні і стогне. Допоможіть нашій біді!

- Гаразд, спробуємо. - сказав Копитко.

Швець Копитко та качка Кря

Король Повидло кректав і охав, тримаючись за живіт. Колись він з'їдав дванадцять обідів за раз. А тепер у нього зовсім пропав апетит і він міг з'їсти всього п'ять.

Швець Копитко та качка Кря

Прекрасна принцеса, зажурена хворобою батька, так рясно лила сльози, що під вікнами утворився величезний басейн, і в ньому завелися золоті жаби.

Швець Копитко та качка Кря

Копитко вклонився королю і спитав:

- Чи давно ви хворієте, ваша величносте?

- Сто сім років, - простогнав король. - Це сталося якраз у той день, коли я з'їв дванадцятий обід, і в мене раптом таємничим чином зникла корона.

Швець Копитко та качка Кря

- Кря! Кря! Кря! - вигукнула качка.

- Що вона каже? - злякалася принцеса. - Вона хоче мене вкусити?

- Що ви, принцесо, вона не кусається, - заспокоїв її Копитко. - Вона каже: "Ми зробимо все, що в наших силах".

Швець Копитко та качка Кря

Швець підморгнув качці, і вони почали витворяти таке, що король не втримався і зареготав. Принцеса теж забула про сльози. Вона віджала свого носовичка та повісила його сушитися на сонечку.

Швець Копитко та качка Кря

Як раптом "Ба-бах!" Король луснув від сміху... і з живота викотилася золота корона!

Виявляється, під час останнього обіду вона впала в тарілку із супом, і король проковтнув її, як квасолину.

Швець Копитко та качка Кря

Копитко не розгубився. Він схопив шило, дратву, смолу і кинувся зашивати королю живіт. Швець зашивав, а король продовжував сміятися.

Швець Копитко та качка Кря

Він сміявся ще п'ять днів без упину.

Швець Копитко та качка Кря

На шостий день, коли король перестав сміятися, він зробив Копитко князем і пообіцяв видати за нього свою єдину дочку. Князь Копитко був щасливий.

Швець Копитко та качка Кря

Качку Кря теж не залишили без уваги. Їй надали дворянського титула і нагородили орденом Золотого Фантика.

Швець Копитко та качка Кря

Проте головний міністр не дав їм довго жити в палаці. Він наказав своїм слугам зловити качку Кря і засмажити йому на обід. Так би, напевно, і сталося, якби качка не почула про цей підступний задум.

Швець Копитко та качка Кря

Щойно стемніло, швець Копитко і качка Кря таємно втекли з палацу.

Швець Копитко та качка Кря

Знову мандрували вони по дорогах, розважаючи людей і приносячи усім радість.
Про випадок з міністром качка склала пісеньку і завжди співала її із задоволенням:

Головний міністр здурів -
З'їсти качку захотів.
Качка ж з розумом була,
Та з палацу утекла!

Швець Копитко та качка Кря



Автор: Макушинський К.; ілюстратор: Корнєєв Б.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова