Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Про слоненя та ведмедика

Г.Циферов

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Савченко

  

У цій казці всі сперечаються. Та найбільше, звісно, слоненя та ведмедик.

Ось про це я й хочу розповісти. Отже, слухайте.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Не пам'ятаю точно, коли це було: чи то в суботу, чи то у неділю. Одним словом, був чудовий день. А потім був прекрасний вечір, і ось того прекрасного вечора ведмедик як раз прийшов до слоненя в гості.

— Здрастуй, — сказав він слоненяті. — Я давно не бачив тебе. Який чудовий вечір, ти згоден?

— Ти так думаєш? – здивувалося слоненя. — Ні, прекрасний вечір – це тоді, коли йде дощ і можна тупати по калюжах. Ось так!

І тут слоненя показало, як треба тупати по калюжах.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Звісно, ведмедик і сам полюбляв ходити по калюжах, але на цей раз він не погодився.

Тому що вечір дійсно був прекрасний. В небі свічками горіли зірки, в кущах співали солов'ї, а нічні метелики, не розібравши в темряві, опускалися прямо на ведмежі вуха, приймаючи їх за волохаті пелюстки. Тому ведмедик і не погодився зі слоненям.

Він просто взяв його за хобот і потягнув до саду показати зірки і послухати соловейка.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Але вперте слоненя сказало:

— Взагалі-то мене дуже важко здивувати.

— Важко здивувати?! Ну добре ж, — і ведмедик вирішив обов'язково здивувати слоненя.

Він обхопив голову лапами, сів на пеньок й став думати:

А що, як надути здоровенну кулю і прилетіти на ній до слоненя в гості?

Звичайно, це добре, але раптом він знову скаже: "Ця куля просто товстий міхур. Знайшов чому дивуватися."?

А що, як показати йому першу конвалію або перший листок? Ні, це теж його не здивує. І він, звичайно, скаже: "Їх згодом будуть тисячі. Ха-ха-ха-ха!"

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

І зовсім вже бува зневірився ведмедик, та раптом згадав. Ну як же? Слоненя любить хмари і кульбаби. Хмари тому, що вони схожі на слонів. Ну, а кульбабки, адже вони схожі на маленькі хмарки на зелених ніжках. І слоненя часто нюхає їх.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Ведмедик пішов до слонячого саду і тихо сказав великій тополі:

Осип, осип мене, будь ласка, білими великими сережками. Сьогодні, нарешті, я хочу здивувати і розсмішити слоненя.

І велика тополя, звичайно ж, струснула гілками, і полетів пух. Він летів пластівцями, гронами. Здавалося, цілий запашний снігопад обрушився на ведмедика! Незабаром він вкрив ведмедика так, що не було видно навіть його хвостика.

А ведмедик закрив очі і солодко заснув у тому запашному стогу.

Прокукурікав вранці півень, зійшло сонечко. І на ґанок вийшло слоненя. Воно потягнулося, зітхнуло, озирнулося навколо. І ахнуло, так-так, там, в глибині саду, росла небачено велика кульбаба!

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

- Ох! Невже, – здивувалося слоненя, – існують такі кульбаби?

Від щастя слоненя закрило очі і вдихнуло кульбабин запах.

Але коли воно знову розплющило очі, то ледь не луснуло від злості. Перед ним стояв ведмедик, а на його вухах, на хвостику був білий-білий пух. Слоненя гикнуло, відвернулося і вже знову хотіло сказати щось нудне.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Але ведмедик усміхнувся:

- Не треба, не треба прикидатися, слоненя. Я ж сам чув, що ти здивувався.

- Так-так, – кивнуло слоненя. – Я, ведмедику, часто дивуюся, тільки соромлюся сказати.

Ну от і все.

Що я хотів сказати, ви, напевно, зрозуміли. Не всякий нудний – нудний. Може, він просто соромиться. І йому треба допомогти. Ну хоча б стати заради цього великою кульбабою.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов



Автор: Циферов Г.; ілюстратор: Савченко А.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова