|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Віктор Важдаєв
П'ятеро Петерів
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Майофіс
Зійшлися на краю села п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів — захотіли вони в путь-дорогу вирушити. І що за біда їх погнала?
Одного Петера по воду послали, а він її, поки ніс, всю розхлюпав.
Іншому Петерові веліли розтопити піч, він надимив, начадив, а розпалити не розпалив, каже — дрова сирі!
Третьому Петерові наказали цвяха в стіну забити. Він бив, бив, усі пальці відбив, а по цвяху молотком жодного разу не влучив!
Четвертий Петер повіз на базар горщики продавати. Поїхав — подумав: по дорозі їхати далеко, напрямки ближче! Пустив коня з гори на гору та навскач — самі черепки привіз: нема чого продавати!
П'ятому Петерові веліли вишню у садку обібрати. Він зрубав дерево, радіє — от тепер і по драбині лізти не треба!
Стоять п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, кричать, галасують, руками розмахують:
— Люди нас дурнями вважають, а ми найрозумніші за всіх!
— От підемо подорожувати, увесь білий світ здивуємо!
— Ще б пак! Один Петер за день он до того села дійде, а нас, Петерів, п'ятеро, ми у п'ять разів швидше добіжимо!
Пішли п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, мандрувати.
Йдуть, радіють, обіцяють один одному, присягаються ніколи не розлучатися, один одного не залишати.
От вони вже чималий шмат шляху пройшли, як раптом спало одному на думку: а чи усі вони тут є, чи не відстав хто? От цей Петер та й каже своїм товаришам:
— Братці! Пішли ми, п'ятеро хлопців, п'ятеро найрозумніших, п'ятеро Петерів, подорожувати. Йдемо, йдемо і не знаємо, чи всі ми п'ятеро тут є. Чи не відстав хто з нас?..
Одразу п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, зупинилися як укопані, і один почав усіх перераховувати:
— Ось один, ось другий, і третій тут, і четвертий!.. А де ж п'ятий? П'ятий де?..
Ах, боже ти мій, як вони тут перелякалися! Подумати тільки! Одного з них не вистачає!
— Стривайте, — сказав другий хлопець, другий Петер. — Вже я порахую, так воно вірніше буде! Ану станьте рядком, як солдати. Так. Тепер стійте, а я починаю рахувати: ось один, два, три, ось чотири!.. Знову одного не вистачає!
Бідолашні п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, рахували вони один одного, перераховували — і кожного разу їх було тільки четверо.
Тоді ще один хлопець, один з найрозумніших, один з Петерів, сказав:
— Придумав я, добре придумав! Я так порахую, що вірніше і неможливо. Ось послухайте, щойно я скажу: раз, два, три — тоді кожен своє ім'я промовить. Скільки голосів, стільки тут Петерів і виявиться. Ясно? Ну, раз, два, три!
Тут п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, що було сили гаркнули: «Петер!» — та так голосно, так дружно та одночасно, що тільки один найгучніший голос всі і почули.
— Оце так! — сказали вони. — Виходить, що нас навіть не четверо, а всього лише один?!
Тут вже навіть вони, дарма, що розумні були, зовсім розгубилися.
І стояти б їм на дорозі й рахуватися до сього часу, якби на їх щастя не підійшов до них перехожий. Підійшов він і запитав: що це з ними таке і про що вони так голосно сперечаються?
П'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, одразу розповіли перехожому все як було, і навіть не забули додати, що люди їх за дурнів вважають, тоді як насправді вони, п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, — найрозумніші у світі.
Вислухав їх перехожий і сказав:
— Я зараджу вашому горю. Пораджу, як порахувати, скільки вас хлопців, скільки розумних, скільки Петерів, чи всі ви на місці, чи хто відстав. Тільки для цього треба вам усім стати на коліна.
— Ну, це нам легко, — сказали п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів. — Руки, ноги — наші, як схочемо то станемо.
Не встиг перехожий і озирнутися, а вже п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, просто посеред дороги на карачки стали.
— Ну, от і добре, — сказав перехожий, — тепер суньте-но у глину ваші носи. А потім устаньте та порахуйте лунки, що від носів у глині залишаться.
П'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, п'ятеро найрозумніших, сунули носи у глину, лунки ними поробили, а потім встали та порахували, і вийшло — рівно п'ять лунок.
Як же зраділи п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, і сказати не можна, і описати неможливо! От тепер вони достеменно знали, що всіх їх п'ятеро є. Подумати тільки, жодного хлопця, жодного Петера, жодного найрозумнішого з усіх п'ятьох дорогою не загубили!
Зраділи п'ятеро хлопців, п'ятеро Петерів, розпрощалися з перехожим і веселі та щасливі рушили далі.
Кажуть, вони й досі подорожують. А чи не доводилося вам їх зустрічати?
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова