Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Міфи Стародавньої Греції
У переказі М. Кун

Персей

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Харьков

Народження Персея

У царя Аргоса Акрісія, внука Лінкея, була дочка Даная, яка славилася своєю неземною красою. Акрісію було провіщено оракулом, що він загине від руки сина Данаї. Щоб уникнути такої долі, Акрісій збудував глибоко під землею з бронзи й каменю просторі покої і там замкнув свою дочку Данаю, щоб ніхто не бачив її.

Але великий громовержець Зевс покохав Данаю, проник до її підземних покоїв у вигляді золотого дощу, і стала дочка Акрісія дружиною Зевса. Від цього шлюбу народився у Данаї чудовий хлопчик. Мати назвала його Персеєм.

Недовго прожив маленький Персей зі своєю матір’ю у підземних покоях. Якось Акрісій почув голос і веселий сміх маленького Персея. Він спустився до своєї дочки, щоб дізнатися, звідки цей дитячий сміх. Акрісій здивувався, побачивши маленького гарного хлопчика. Довідавшись, що це його онук, який повинен його вбити за провіщенням оракула, Акрісій дуже злякався. Знов довелося йому думати, як уникнути долі. Нарешті Акрісій звелів зробити велику дерев’яну скриню, замкнув у неї Данаю і сина її Персея, забив скриню і наказав кинути в море.

Довго носилася скриня по бурхливих хвилях солоного моря. Загибель загрожувала Данаї та її синові. Хвилі кидали скриню то в один, то в інший бік, то високо здіймали її на своїх гребенях, то спускали в безодню моря. Нарешті хвилі пригнали скриню до острова Серіфу. В той час на березі ловив рибу рибалка Діктіс. Він тільки-но закинув у море сіті. Заплуталася скриня в сітях, і разом з ними Діктіс витяг її на берег. Він відчинив скриню і, на свій подив, побачив у ній надзвичайної краси жінку і маленького чудового хлопчика. Діктіс відвів їх до свого брата, царя Серіфу, Полідекта.

Виріс при дворі царя Полідекта Персей і став сильним, струнким юнаком. Як зоря, сяяв він серед юнаків Серіфу своєю неземною красою, ніхто не був рівний йому ні вродою, ні силою, ні вправністю, ні мужністю.

Персей убиває Медузу Горгону

Полідект замислив насильно взяти собі за дружину прекрасну Данаю, але Даная ненавиділа суворого царя Полідекта. Персей заступився за свою матір. Розгнівався Полідект, і з цього часу він думав тільки про одне – як згубити йому Персея.

Прочув він, що в якомусь місті з'явилася крилата жінка надзвичайної краси – Медуза Горгона. Замість волосся в неї були довгі чорні змії. І варто було комусь подивитися їй в очі, як він перетворювався на кам'яну статую.

І жорстокий Полідект вирішив послати Персея по голову Медузи Горгони.

– Якщо ти справді син громовержця Зевса, – сказав він Персею, – то не відмовишся зробити великий подвиг. Доведи ж мені, що Зевс – твій батько, і принеси мені голову Медузи Горгони!

Гордо глянув Персей на Полідекта і спокійно відповів:

– Добре, я здобуду тобі голову Медузи.

Важке випробування чекало на Персея. Боги Олімпу не могли дати загинути синові Зевса. На допомогу Персею з’явився швидкий, як думка, посланець богів Гермес і улюблена дочка Зевсова – войовниця Афіна. Афіна дала Персею мідний щит, такий блискучий, що в ньому, немов у дзеркалі, відбивалося все; а Гермес дав Персеєві свій гострий меч, що рубав, наче м’який віск, найтвердішу сталь.

Вісник богів указав юному героєві, як знайти Горгону.

Довгий був шлях Персея. Багато країн пройшов він, багато бачив народів, поки дійшов до мети.

Серед скель побачив Персей місце, де відпочивала Медуза і кинувся до неї, намагаючись вбити її, поки вона спить.

Але незабаром він зупинився і замислився: "Адже, щоб відрубати голову сплячої чаклунки, я повинен подивитися на неї, а якщо я гляну на неї, вона одразу ж оберне мене на камінь".

Він підняв свій мідний щит – круглий, блискучий і гладенький – і став дивитися в нього, як дивляться в дзеркало. Так Персею за допомогою чудесного щита вдалося побачити Медузу Горгону, жодного разу не глянувши на неї.

Медуза спала на землі поруч зі своїми потворними сестрами. У неї було таке прекрасне, сумне, задумливе молоде обличчя, що Персею стало шкода вбивати її. Але тут на голові у Медузи заворушилися чорні отруйні змії, і Персей згадав, скільки ні в чому не винних людей згубила ця зла красуня.

Дивлячись у дзеркальний щит, в якому відбивалася Медуза, Персей підбіг до неї й одразу одним ударом меча відсік її жахливу голову.

Але Персей і тепер не дивився на неї, адже й тепер вона могла перетворити його на камінь. Він узяв мішок, зшитий з козячого хутра, поклав туди голову Медузи і швидко побіг по горах.

Сестри Медузи прокинулися. Вони з криками злетіли в повітря і полетіли за Персеєм.

– Віддай нам голову сестри! – кричали вони.

Здавалося, що вони ось-ось встромлять в його тіло свої гострі мідні кігті.

Персей тікав, не озираючись. Він біг по пустелі, а кров з голови Медузи крапала на гарячий пісок, і кожна крапля перетворювалася на змію. Змії звивалися і повзли за Персеєм, намагаючись вжалити його. Але він мчав, як вітер, не боячись нічого, і в серці у нього була радість.

По дорозі йому зустрілася богиня Афіна Паллада. Вона сказала:

– Слава герою! Прийми від мене в дар ці чарівні сандалі. Взуй їх на ноги, і ти полетиш, як птах.

Тільки-но Персей взув сандалі, крильця на них затріпотіли, і він, наче сокіл, полетів над пустелею.

Персей і морський дракон

Незабаром він вилетів до синього моря і побачив велику скелю. До скелі залізним ланцюгом була прикута дівчина.

Персей підлетів до неї і крикнув:

– Скажи мені, о прекрасна дівчино, які жорстокі люди прикували тебе до цієї скелі?

– Мене звати Андромеда, і я – донька царя Кефея. Бог моря Посейдон розгнівався на моїх батьків і наслав на нашу країну страшне чудовисько – дракона, який пожирає людей. Оракули розповіли моєму батькові, що, аби позбутися цього дракона, він повинен віддати йому свою дочку, мене, тільки тоді дракон залишить нашу країну і люди перестануть страждати. Тікай швидше! Він скоро з'явиться і проковтне тебе!

– Не боюся я морського чудовиська! – крикнув безстрашний Персей. – Обіцяй мені стати моєю дружиною, якщо я тебе врятую! – і він щосили вдарив своїм гострим мечем по ланцюгу, яким була прикута дівчина. – Ти вільна!

Тут з води показалося страшне чудовисько. Воно мчало по хвилях, немов корабель, і підпливало все ближче. Побачивши дівчину, дракон жадібно роззявив широку зубасту пащу і кинувся на берег. Але безстрашний Персей злетів у повітря і, витягнувши з козячого мішка голову Медузи Горгони, показав її жорстокому чудовиську.

Дракон поглянув на чарівну голову і негайно ж скам'янів навіки – перетворився на чорну прибережну скелю.

Щасливі прийшли в місто Персей і Андромеда. Жителі вітали їх, і цар Кефей з радістю віддав свою доньку за Персея.

Відгулявши весілля, Персей із молодою дружиною повернувся до Серіфу.

Він застав свою матір Данаю у великому горі. Рятуючись від Полідекта, їй довелося шукати захисту в храмі Зевса. Не сміла вона й на мить покинути храм. Розгніваний Персей прийшов до палацу Полідекта і застав його з друзями за розкішним бенкетом.

Полідект не чекав, що Персей повернеться, він був певний, що герой загинув у боротьбі з Горгоною. Здивувався цар Серіфу, побачивши перед собою Персея, а той спокійно мовив цареві:

– Твій наказ виконано, я приніс тобі голову Медузи.

Полідект не повірив, що Персей вчинив такий великий подвиг. Він почав глузувати з богорівного героя і назвав його брехуном. Глузували з Персея і друзі Полідекта. Гнів закипів у грудях Персея, він не міг пробачити образи. Грізно блиснувши очима, Персей вийняв голову Медузи і вигукнув:

– Якщо ти не віриш, Полідекте, то ось тобі доказ!

Полідект глянув на голову Горгони і враз обернувся на камінь, а разом з ним і друзі царя, які бенкетували з ним.

Дуже зраділи жителі міста, коли дізналися, що на світі вже немає жорстокого Полідекта. Вони хотіли зробити Персея своїм царем, але Персей передав владу над Серіфом братові Полідекта Діктісу, який колись урятував його з матір’ю, а сам із Данаєю та Андромедою вирушив до Аргосу, де правив його дід Акрісій.

Коли Акрісій довідався про прибуття онука, то, згадавши провіщення оракула, втік далеко на північ. А Персей став царем Аргосу.

Він повернув крилаті сандалі і щит Афіні, Гермесу – його гострий меч. А голову Медузи кинув у безодню моря.

Дід його Акрісій не минув того, що призначив йому невблаганний фатум. Одного разу справляв Персей пишні грища. Багато героїв зібралося на них. Серед глядачів був і старий Акрісій. Під час змагання в метанні важкого диска Персей кинув могутньою рукою бронзовий диск. Високо, аж до хмар, злетів важкий диск і, падаючи на землю, влучив у голову Акрісію і вбив його. Так здійснилося провіщення оракула.

Автор: Міфи Стародавньої Греції; ілюстратор: Харьков Ю.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова