Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Брати Грімм

Пані Метелиця

Пані Метелиця

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ілюстрації Е.Булатов та О.Васильєв

Жила колись удова, і була в неї дочка, а ще й падчерка. Пасербиця старанна, вродлива, а дочка і на обличчя негарна, і страх яка ледаща. Дочку свою вдова дуже любила і все їй пробачала, а пасербицю змушувала багато працювати і годувала дуже погано.

Щоранку мала падчерка сідати біля колодязя і прясти пряжу. І стільки їй треба було напрясти, що часто навіть кров виступала у неї на пальцях.

Якось вона сиділа так, пряла і забруднила кров'ю веретено. Дівчина нахилилася до колодязя, щоб обмити веретено, а воно раптом вислизнуло у неї з рук і впало у колодязь.

Заплакала падчерка і побігла додому до мачухи розказати про свою біду.

- Ти його впустила, ти його й діставай, - сказала мачуха сердито. - Та дивись, без веретена не повертайся.

Пані Метелиця

Пані Метелиця

Пішла дівчина до колодязя та з горя взяла й кинулась у воду. Кинулася у воду і відразу знепритомніла.

А коли отямилася, побачила вона, що лежить на зеленій галявині, з неба сонце світить, а на галявині квіти ростуть.

Пішла дівчина по галявині, дивиться: стоїть піч, а в печі хліби печeться. Хліби крикнули їй:

- Ах, виймай нас, дівчино, з печі скоріше! Ах, виймай скоріше! Ми вже спеклися! А не то ми скоро зовсім згоримо!

Пані Метелиця

Взяла дівчина лопату і вийняла хліби з печі. Потім вона пішла далі та прийшла до яблуні. А на яблуні було багато стиглих яблук. Яблуня крикнула їй:

- Ах, потруси мене, дівчино, потруси! Яблука давно вже достигли!

Стала дівчина трусити дерево. Яблука дощем на землю посипалися. І аж доти трусила вона яблуню, поки не залишилося на ній жодного яблука.

Пані Метелиця

Склала дівчина яблука у купу і пішла далі. І от нарешті прийшла вона до хатинки. З вікна хати визирнула старенька пані. З рота у неї стирчали величезні білі зуби. Побачила дівчина стареньку, злякалася і хотіла втекти, але та гукнула їй:

- Чого ти злякалася, любо? Залишайся-но краще в мене. Будеш добре працювати, добре й тобі буде. Ти мені тільки ліжко застілай гарненько та перину і подушки збивай посильніше, щоб пір'я на всі боки летіло. Коли з моєї перини пір'я летить, на землі сніг іде. Знаєш, хто я? Я - сама пані Метелиця.

- Що ж, - сказала дівчина, - я згодна піти до вас на службу.

Пані Метелиця

От і стала вона працювати у старої пані. Дівчина вона була лагідна, працьовита і робила все, що їй наказувала стара.

Перину і подушки вона так сильно збивала, що пір'я, наче пластівці снігу, летіло на всі боки.

Пані Метелиця

Добре жилося дівчині у пані Метелиці. Ніколи та її не сварила, а годувала завжди ситно і смачно.

І все ж таки скоро дівчина засумувала. Спочатку вона й сама зрозуміти не могла, чому сумує, - адже їй тут у тисячу разів краще, наіж удома, живеться, а потім зрозуміла, що сумує вона саме за рідною домівкою. І хоч як там було погано, а все ж таки вона дуже до неї звикла.

От раз і каже дівчина Пані Метелиці:

- Я дуже сумую за домівкою. Хоч мені у вас добре, а все-таки не можу я тут більше залишатися. Мені дуже хочеться побачити рідних.

Вислухала її Метелиця і каже:

- Мені подобається, що ти своїх рідних не забуваєш. Ти добре у мене попрацювала. За це я тобі сама покажу дорогу додому.

Взяла вона дівчину за руку і привела до великих воріт. Ворота відчинилися, і коли дівчина проходила під ними, посипалося на неї зверху золото. Так і вийшла вона з воріт, вся золотом обсипана.

- Це тобі у нагороду за твоє старання, - сказала Метелиця і дала їй веретено, те саме, яке в колодязь впало.

Пані Метелиця

Пані Метелиця

Потім ворота закрилися, і дівчина знову опинилася вгорі, на землі. Скоро прийшла вона до мачухиного будинку. Увійшла вона в хату, а півник, що сидів на криниці, у цей час заспівав:

- Ку-ку-рі-ку, дівчина йде!
Багато золота в хату несе!

Побачили мачуха із донькою, що принесла падчерка з собою багато золота, і зустріли її лагідно. Навіть лаяти не стали за довгу відсутність.

Пані Метелиця

Розповіла їм дівчина про все, що з нею сталося, і захотілося мачусі, щоб її дочка теж стала багатою, щоб вона теж багато золота до хати принесла.

Пані Метелиця

Посадила вона свою дочку прясти біля колодязя. Села лінива дочка біля колодязя, але прясти не стала. Тільки роздряпала собі палець терням до крові, вимазала веретено кров'ю, кинула його в колодязь та сама за ним у воду стрибнула.

І от вона опинилася на тій самій зеленій галявині, де росли гарні квіти. Пішла вона по стежці й скоро прийшла до печі, де пеклися хліби.

- Ах, - крикнули їй хліби, - витягай нас з печі! Виймай скоріше! Ми спеклися вже! Ми скоро згоримо!

- Ще чого! - відповіла ледарка. - Стану я через вас бруднитися, - і пішла далі.

Пані Метелиця

Потім прийшла вона до яблуні, яблуня крикнула їй:

- Ах, потруси мене, дівчино, потруси мене! Яблука вже давно достигли!

- Ще чого! - відповідала вона, - Ще як почну тебе трусти, а мені якесь яблуко на голову впаде та гулю наб'є!

Пані Метелиця

Нарешті підійшла ледарка до будинку пані Метелиці. Вона зовсім не злякалася Метелиці. Адже сестра розповіла їй про великі зуби старої і про те, що вона зовсім не страшна.

Найнялася ледарка до Метелиці працювати.

Перший день вона ще якось намагалася побороти свою лінь, слухалася стареньку, збивала їй перину і подушки так, що аж пір'я летіло на всі боки.

А на другий і на третій день почала долала її лінь. Вранці знехотя вона піднімалася з ліжка, постіль своєї господині стелила погано, а перину і подушки зовсім перестала збивати.

Набридло Метелиці тримати таку служницю, от вона й каже їй:

- Вертайся-но ти до себе додому!

Тут ледарка зраділа.

"Ну, - думає, - зараз на мене золото посиплеться".

Підвела її пані Метелиця до великих воріт. Відчинилися ворота. Але коли виходила з них ледарка, не золото на неї посипалося, а перекинувся казан зі смолою.

- Ось тобі нагорода за твою роботу, - сказала пані Метелиця і зачинила ворота.

Пані Метелиця

Пані Метелиця

Прийшла ледарка додому, а півник, що сидів на криниці, побачив її і закричав:

- Сміятимуться люди на селі:
Прийшла додому дівчина в смолі!

І так ця смола до неї міцно пристала, що залишилася у неї на шкірі на все життя.

Пані Метелиця



Автор: Грімм брати; ілюстратор: Булатов Е. та Васильєв О.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова