Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Міфи Стародавньої Греції

Орфей та Евридіка

Орфей та Евридіка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Кислякова

На півночі Греції, у Фракії, жив колись великий співак Орфей. Дивний дар він мав, і слава про нього йшла по всій Землі греків.

Орфей та Евридіка

За пісні покохала Орфея красуня Евридіка. Вони одружилися й жили дуже щасливо. Але недовго тривало їхнє щастя.

Орфей та Евридіка

Якось були вони разом у лісі. Орфей грав на семиструнній кіфарі й співав, а Евридіка збирала квіти в зеленій долині і непомітно зайшла у лісову гущавину.

Орфей та Евридіка

Раптом почулося їй, ніби хтось женеться за нею. Злякалася юна німфа і кинулася назад до Орфея. Бігла, не розбираючи дороги, і не помітила в густій траві отруйну змію.

Орфей та Евридіка

Почув Орфей здалеку жалібний крик дружини і поспішив їй на допомогу. Аж бачить: промайнули поміж дерев великі чорні крила – то сама Смерть забирала Евридіку до підземного царства.

Орфей та Евридіка

Велике було горе Орфея. Блукаючи по лісу, він виливав у пісні свою тугу. І така була в них сила, що дерева сходили зі своїх місць, звірі виходили з нір, птахи покидали гнізда, камені рушали з місця. І всі слухали, як сумував Орфей за своєю коханою.

Орфей та Евридіка

Проходили ночі й дні, але не міг втішитися Орфей.

– Ні, не жити мені без Евридіки, – говорив співак. – Не мила мені земля без неї. Нехай краще Смерть забере мене до свого підземного царства.

Орфей та Евридіка

Але Смерть не приходила. І тоді Орфей вирішив сам піти до підземного царства. У глибокій печері Тенара знайшов він струмок, що вливався у підземну річку Стікс.

Орфей та Евридіка

Чорні й глибокі води Стікса, і страшно живому ступити в них. Стогін, зітхання і тихий плач чув Орфей – то тіні померлих чекали переправи до країни, звідки ще ніхто й ніколи не повертався.

Орфей та Евридіка

– Перевези й мене на той берег, – змолився Орфей до перевізника Харона. – Зглянься на мене... Я не хочу більше жити. Я хочу побачити мою Евридіку.

Орфей та Евридіка

Суворий перевізник відштовхнув його і вже хотів відчалити від берега, але тут жалібно задзвеніли струни кіфари, і Орфей заспівав. Зупинилися холодні хвилі Стікса, і Харон застиг, слухаючи сумну і ніжну пісню.

Орфей та Евридіка

Орфей увійшов до човна, і Харон слухняно перевіз його на інший берег. Зліталися з усіх боків тіні послухати пісню живого про невмируще кохання.

Орфей та Евридіка

І от прийшов Орфей до володінь хазяїна підземного царства Аїда. Високо на золотому троні сидів грізний володар, а поруч із ним була прекрасна цариця Персефона.

Орфей та Евридіка

З блискучим мечем у руці, в чорному плащі стояв за спиною Аїда бог смерті, а навколо нього – служниці, Нери, що літають на полі битви і забирають життя у воїнів.

Орфей та Евридіка

Трохи подалі від трону сиділи суворі судді підземного царства, а в темних кутах зали ховалися спогади. В руках у них були батоги з живих змій, і вони боляче жалили тих, хто поставав перед судом.

Орфей та Евридіка

Тільки бог сну, юний Гіпнос, прекрасний і радісний, літав по залі на своїх легких крилах, помішуючи в срібному розі сонний напій, від якого засинає навіть сам великий громовержець Зевс.

Орфей та Евридіка

Підійшов до трону Аїда Орфей і гучно вдарив по струнах кіфари. Про своє горе, про муки розбитого кохання, про свою тугу за Евридікою співав Орфей.

Орфей та Евридіка

Припавши головою до плеча чоловіка, слухала співака цариця Персефона, і сльози котилися з її очей. Замислився грізний Аїд, і навіть бог смерті опустив свій блискучий меч.

Орфей та Евридіка

Усе тихіше звучать струни золотої кіфари, усе тихіше лунає пісня Орфея, і ось завмерла вона, подібно ледь чутному зітханню печалі.

– Чого ти шукаєш, співаче, у царстві мертвих? – запитав Аїд. – Скажи, чого ти хочеш, і я обіцяю виконати твоє прохання.

Орфей та Евридіка

– О всемогутній владико Аїде! Поверни назад до життя мою Евридіку. Дай їй насолодитися сонцем, теплом і світлом, зеленню полів, весняною красою лісів і моїм коханням.

Так говорив Орфей і просив Персефону:

– Заступися за мене, прекрасна царице. Адже ти знаєш, яке гарне життя на землі.

Орфей та Евридіка

– Я поверну тобі Евридіку, – сказав Аїд Орфею. – Веди її назад до життя, до світла сонця. Тінь її буде йти за тобою. Але не намагайся подивитися на неї, поки не вийдеш на світ. Озирнешся – втратиш її навіки!

Орфей та Евридіка

Швидко пройшов Орфей підземне царство. Тінь Евридіки йшла за ним. Безмовно перевіз їх до берега життя Харон.

Орфей та Евридіка

Крута кам'яниста стежка вела нагору, на землю. Темно й тихо було навколо. І тільки серце Орфея стукало: "Евридіко! Евридіко!"

Орфей та Евридіка

І от нарешті попереду стало світлішати. Вже зовсім близько був вихід. Як раптом тривога стиснула серце Орфея: чи тут Евридіка? Чи йде за ним?

Орфей та Евридіка

Забувши про все на світі, зупинився Орфей і... озирнувся. На мить, зовсім близько, побачив він милу тінь, любе, прекрасне обличчя... Але лише на мить.

Орфей та Евридіка

І одразу ж тінь Евридіки відлетіла й зникла, розтанула в темряві.

– Еврідіко?!

Орфей та Евридіка

З відчайдушним криком Орфей став спускатися назад по стежці і знову прийшов до берега чорного Стіксу.

Орфей та Евридіка

Дарма він молив і кликав – Харон не відгукнувся. Сім днів і сім ночей сидів сумний Орфей, проливаючи сльози скорботи, але так нікого й не дочекався.

Орфей та Евридіка

Довелося йому повернутися на землю і жити далі. Але він не міг забути свою єдину любов – Евридіку, і пам'ять про неї жила в його серці і в його піснях.

Орфей та Евридіка

Автор: Міфи Стародавньої Греції; ілюстратор: Кислякова Г.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова