Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Прослухати аудіоказку "Маленький єнот і той, хто сидить у ставку"

Ліліан Муур

Маленький Єнот і той, хто сидить у ставку

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький Єнот був маленький, але хоробрий.

Якось мама Єнотиха сказала:

— Сьогодні місяць буде повний і ясний. Чи можеш ти, Маленький Єноте, сам піти до швидкого струмка та принести нам раків на вечерю?

— Авжеж, звичайно, —  відповів Маленький Єнот. — Я наловлю вам таких раків, яких ви ще ніколи не їли.

Маленький Єнот був маленький, але хоробрий.

Вночі зійшов місяць, великий, повний і ясний.

— Час іти, Маленький Єноте, —  сказала мама. — Йди, аж поки дійдеш до ставка. Ти побачиш велику колоду, що лежить упоперек ставка. Перейди нею на той бік. Це найкраще місце, щоб ловити раків.

При ясному місяці Маленький Єнот вирушив у дорогу. Він був такий щасливий! Такий гордий!

Ось він який — пішов у ліс, сам-самісінький, уперше в житті! Спочатку він ішов не поспішаючи, потім — швидше, а потім — підскоком.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Скоро Маленький Єнот увійшов у густий-густий ліс. Там спочивав Старий Дикобраз. Він дуже здивувався, коли побачив, що Маленький Єнот гуляє в лісі без мами.

— Куди це ти йдеш сам-самісінький? — спитав Старий Дикобраз.

— До швидкого струмка! — відповів Маленький Єнот гордо. — Я йду ловити раків на вечерю.

— А тобі не боязко, Маленький Єноте? — запитав Старий Дикобраз. — Адже ти знаєш, у тебе нема того, що є у мене, —  таких гострих і довгих колючок.

— Я не боюся! — відповів Маленький Єнот. Він був маленький, але хоробрий.

Маленький Єнот пішов далі при ясному місяці. Спочатку він ішов не поспішаючи, потім — швидше, а потім — підскоком.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Скоро він вийшов на зелену галявинку. Там сидів Великий Скунс. Він теж здивувався, чому це Маленький Єнот гуляє в лісі без мами.

— Куди ти йдеш сам-один? — спитав Великий Скунс.

— До швидкого струмка! — відповів Маленький Єнот з гордістю. — Я йду ловити раків на вечерю.

— А тобі не боязко, Маленький Єноте? — спитав Великий Скунс. — Адже ти знаєш, у тебе нема того, що є в мене: я розбризкую рідину з неприємним запахом, і всі тікають.

— Я не боюся! — відповів Маленький Єнот і пішов далі.

Неподалік од ставка він побачив Гладкого Кролика. Гладкий Кролик спав. Він розплющив одне око та підхопився.

— Ой, ти мене налякав! — сказав він. — Куди це ти йдеш сам-самісінький, Маленький Єноте?

— Я йду до швидкого струмка, — сказав Маленький Єнот гордо. — Це по той бік ставка.

— О-о-о! — сказав Гладкий Кролик. — А ти не боїшся Його?

— Кого мені боятися? — спитав Маленький Єнот.

— Того, хто сидить у ставку, —  сказав Гладкий Кролик. — Я його боюся!

— Ну, а я не боюся! — сказав Маленький Єнот і пішов далі.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

І от нарешті Маленький Єнот побачив велику колоду, що лежала упоперек ставка.

— Тут мені треба перейти, — сказав сам до себе Маленький Єнот. — А там, на тому боці, я ловитиму раків.

Маленький Єнот почав переходити колодою на той бік ставка. Він був хоробрий, тільки нащо він зустрів того Гладкого Кролика!

Йому не хотілося думати про Того, хто сидить у ставку, але він нічого не міг із собою вдіяти. Він зупинився і зазирнув.

Хтось сидів у ставку! Це був Він! Сидів там і дивився на Маленького Єнота при світлому місяці. Маленький Єнот і взнаки не дав, що злякався.

Він перекривив Того, хто сидів у ставку.

Той,  у ставку, теж перекривив його. Та ще як перекривив!

Маленький Єнот повернув і дременув щодуху.

Він так швидко промчав повз Гладкого Кролика, що той знов злякався.

Він біг, біг, не спиняючись, аж поки побачив Великого Скунса.

— Що, що сталося? — спитав Великий Скунс.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

— Там, у ставку, сидить Хтось величезний! — закричав Маленький Єнот. — І я не можу пройти!

— Хочеш, я піду з тобою та прожену його? — сказав Великий Скунс.

— О, ні! — поспіхом відповів Маленький Єнот. — Ви не повинні цього робити!

— Ну гаразд, — сказав великий Скунс. — Тоді візьми з собою великий камінь. Тільки щоб показати, що в тебе є камінь.

Маленькому Єнотові хотілося принести додому раків. Тому він узяв камінь і пішов назад до ставка.

— Може, Він вже пішов. — сказав Маленький Єнот сам до себе. — Ні! Він не пішов!

Він сидів у ставку.

Маленький Єнот і взнаки не дав, що злякався. Він високо підняв камінь.

Той, хто сидів у ставку, теж високо підняв камінь. Ой, який же це був великий камінь!

Маленький Єнот був хоробрий, але ж він був маленький. Він побіг щодуху. Він біг, біг не зупиняючись, аж поки побачив Старого Дикобраза.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

— Що таке? Що таке? — спитав Старий Дикобраз.

Маленький Єнот розказав йому про Того, хто сидить у ставку.

— У Нього теж був камінь! — Сказав Маленький Єнот. — Величезний камінь!

— Ну, то ти візьми палицю. — сказав Старий Дикобраз, — Вернися і покажи йому, що в тебе є велика палиця.

Малому Єнотові хотілося принести додому раків. І от він узяв палицю й рушив назад до ставка.

— Може, Він тим часом пішов собі? — сказав Маленький Єнот сам до себе.

Ні. Він не пішов. Він, як і раніше, сидів у ставку.

Маленький Єнот не став чекати, він підняв угору свою велику палицю і посварився нею.

Але у Того, в ставку, теж була палиця. Велика-превелика палиця! І Він посварився тією палицею на Маленького Єнота!

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький Єнот упустив свою палицю й побіг.

Він біг, біг повз Гладкого Кролика, повз Великого Скунса, повз Старого Дикобраза, не зупиняючись, аж до самого дому.

Вдома Маленький Єнот розповів мамі все про Того, хто сидить у ставку.

— Ой мамо! — сказав він. — Я так хотів сам піти по раки! Я так хотів принести їх додому на вечерю!

— І ти принесеш! — сказала мама Єнотиха. — Послухай мене, Маленький Єноте, вертайся назад до ставка, але цього разу не перекривляй його, не бери з собою каменя, не бери палиці.

— Але що ж я маю робити? — спитав Маленький Єнот.

— Тільки усміхнутися! — сказала мама Єнотиха. — Піди й усміхнися Тому, хто сидить у ставку.

— І більше нічого? — спитав Маленький Єнот. — Ти певна?

— Це все, —  сказала мама. — Я певна.

Маленький Єнот був хоробрим, і мама була в цьому певна.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

І він пішов назад до ставка.

— Може, Він нарешті пішов? — сказав Маленький Єнот сам до себе.

Ні, не пішов! Він, як і раніше, сидів у ставку. Маленький Єнот примусив себе зупинитися. Тоді примусив себе зазирнути у воду.

Потім примусив себе усміхнутися Тому, хто сидів у ставку.

І Той, хто сидів у ставку, усміхнувся у відповідь!

Маленький Єнот так зрадів, що розреготався. І йому здалося, ніби Той, хто сидить у ставку, теж регоче так само, як це зазвичай роблять єноти, коли їм весело.

— Тепер Він буде зі мною дружити! — сказав сам собі Маленький Єнот. — Тепер я можу перейти на той бік!

І він побіг колодою на той бік ставка.

Там, на березі швидкого струмка, Маленький Єнот заходився ловити раки.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Скоро він наловив їх стільки, скільки міг донести.

Він побіг колодою назад через ставок. Цього разу Маленький Єнот помахав рукою Тому, хто сидів у ставку, і Той теж помахав йому рукою.

Маленький Єнот біг додому щодуху, міцно тримаючи своїх раків.

Ніколи ще ані він, ані його мама не їли таких смачних раків. Так сказала мама Єнотиха.

— Тепер я можу йти туди зовсім сам, якщо хочеш. Більше я не боюся Того, хто сидить у ставку.

— Я знаю, —  сказала мама Єнотиха.

— Він зовсім не поганий, Той, хто сидить у ставку! — сказав Маленький Єнот.

— Я знаю, — сказала мама Єнотиха.

— Скажи мені, —  попросив він, —  а хто це сидить у ставку?

Мама Єнотиха засміялася і все йому пояснила.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.

Маленький єнот і той, хто сидить у ставку.



Автор: Муур Л.; ілюстратор: Сутєєв В.

Подивитися аудіоказку:




На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова