Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Сергій Афоньшин

Як сосна лосенят рятувала

Як сосна лосенят рятувала

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін

Навесні народилося у лосиці двоє лосенят. Два тонконогі вухаті дикі телятка. Поки були слабкі – на прогалині лежали, з маминого молока сили набиралися, а мати-лосиця неподалік блукала, молоді гілочки жувала та дітей оберігала. А коли дітки підросли, почала їх на край вигону виводити, де опівдні сонечко сильніше пригрівало та вітром комарів здувало.

Як сосна лосенят рятувала

Як сосна лосенят рятувала

Особливо полюбилося їм одне місце – урочище біля старої сосни. Кругом сухими сосновими шишками густо всипане; соснова поросль виросла, зверху сонечка багато, а з боків – укрите.

Вляжуться лосенятка під старою сосною, в теплі сплять, а мама-лосиця тим часом на всі боки нюшить, дивиться та слухає, дітей від небезпеки охороняє.

От якось вранці, поки лосяча родина у заплаві паслася, йшов повз тієї сосни ведмідь Дрімай-Лежи. Кожної весни він повз цієї сосни проходив і на ній кігтями позначки ставив – дізнавався, на скільки виріс, поки в барлозі відсипався. Підійде до сосни впритул, стане на задні лапи, передні вгору витягне та свої страшні пазурі у сосну встромить. Гарчить та примовляє:

Як сосна лосенят рятувала

– У-ух! Дізнатися, вгадати, чи багато мене виросло, чи багато силоньки прибуло!

З кожною весною все вище та вище кігтями діставав. А з подряпин після того по сосні смола текла та від спеки й вітру підсихала. От і на цей раз піднявся Дрімай-Лежи на весь свій ведмежий зріст, передні лапи вгору витягнув, кігті самі собою в сосну вп'ялися:

– Ух ти, як виріс! Ух ти, скільки силоньки прибуло!

І продряпав кігтями по сосні зверху донизу, до самих коренів, до дупла смолистого. Здригнулася сосна трохи, а з глибоких ран відразу смола-живиця виступила, і потекла, побігла вниз по стовбуру сльоза соснова.

А ведмідь обійшов навколо сосни, принюхуючись до землі, й почув, здогадався, що сюди лосиця з лосенятами відпочивати приходять. Заходив, закружляв, звіриним розумом метикуючи: «Сьогодні, вчора, позавчора були. Еге, та вони давно тут живуть і сьогодні знову прийдуть! Добре було б свіжиною після зимового посту поживитися!»

Як сосна лосенят рятувала

І задумав цей Дрімай-Лежи лосицю з лосенятами біля старої сосни підсидіти, підстерегти. Сів під сосну, спиною і загривком до смолистого стовбуру притулився, та й задрімав, притискаючись до дерева.

Як сосна лосенят рятувала

А стара сосна, скільки було сили, смолу-живицю з подряпин виганяла, аби скоріше рани загоїти. І бігла клейка соснова смола крапельками і струмочками на ведмежу спину і швидко підсихала від спеки-сонечка. А хитрун ведмідь лосенят чекає, тихо сидить, лапи не переставить, головою не хитне, тільки від ґедзя-овода зрідка відмахувався. І знову дрімав, морду на груди схиливши. А вухами й уві сні слухає, і носом на всі боки поводить – чує, до вітерцю принюхується.

Але тихо було навколо старої сосни, тільки мурашки серед торічних шишок бігали та вітерець шепотівся із соснової молоддю. І мовчки бігла по сосні смола-живиця на ведмежу загривину. Отак сидів тут ведмідь до спеки-полудня, лосицю з лосенятами чекав. І ось почув, як соснові шишки затріщали, а вітерець лосячий запах приніс. Ось і лосиця показалася, йде і біди не чує. Лосенята з різних боків до матері притуляються, тонкі ніжки, наче палички-ходульки, переставляють.

Сидить під сосною Дрімай-Лежи, не ворухнеться, лосів ближче підпускає, чекає, тільки щільніше притискається до сосни. А лосенята все ближче та ближче, уже й попереду матері йдуть, на тонких ніжках жваво крокують, вушка нагострили, підскакують, граються. «Тепер пора!» – подумав ведмідь. Вже хотів на задні лапи підвестися, щоб з одного стрибка лосенят наздогнати, та не вийшло!

– Стій, постривай! – наказала сосна.

– Не поспішай! – заскрипіла шерсть на ведмежій спині.

Соснова смола-живиця міцно приклеїла ведмежу шерсть до дуплистого стовбура. Від болю і страху заревів ведмідь, намагається озирнутися назад, сосну куснути:

– У-ух ти! Хто так міцно вчепився у мою спину?!

Як сосна лосенят рятувала

Мати-лосиця пирхнула, беркицьнулася – та й ну бігти від біди, а за нею і лосенята на ніжках-ходульках, наче на крильцях, полетіли.

Як сосна лосенят рятувала

Не скоро ведмідь від старої сосни відірвався, чимало шерсті на ній залишив. Забув про лосів і побіг хтозна куди, рикаючи та озираючись.

Як сосна лосенят рятувала

А лосенята тим часом слідом за лосицею, не кваплячись, кроком йшли і вголос сосні дякували:

– Оце сосна! Оце молодець!

І сосна раділа:

– Оце лосенятка! Гарні хлоп'ята!

Та услід лосиній сім'ї верхніми гілочками легенько помахала. А соснова смола-живиця бігла та бігла, рани на сосні заживляла.

Як сосна лосенят рятувала



Автор: Афоньшин С.; ілюстратор: Рєпкін П.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова