Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Волт Дісней

Дамбо-циркач

Дамбо-циркач

Переклад українською – Віталій Коротич
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Ширяєв

Того дня всі циркові звірі вже зранку бігали знервовані, нетерпляче позираючи на небо, – чекали весняних подарунків.

Дамбо-циркач

І от велика зграя лелек з пакунками у довгих дзьобах з'явилася вад цирком. Пакунки на білих парашутах почали наближатися до землі.

Дамбо-циркач

Лев та дружина його Левиця дістали чотирьох левенят, шимпанзе – маленьку дитинку-мавпочку, для великих тигрів знайшлося тигреня. Приземлився і маленький гіпопотам, який важив лише сто п'ятдесят кілограмів.

Дамбо-циркач

Тільки слониха Джамбо марно вдивлялася в небо, вишукуючи ще бодай одненького птаха-посланця.

– Може, лелека, який ніс тобі подарунок, трохи загаявся, – заспокоювали Джамбо слони. – Ти ж розумієш, що навіть мале слоненя – завеликий вантаж для лелеки.

Дамбо-циркач

Кейсі Молодший, локомотив циркового поїзда, не мав коли думати про якесь там слоненя – він повинен везти цирк у мандри. Моргнув усіма ліхтарями, свиснув так, що аж іржа із свистка полетіла, й пустив кілька гарненьких кілечок диму.

– Всі на місця!

Дамбо-циркач

У поїзді клоуни весело співали пісень, а звірі укладали дітей спати. Сумно було лише у слоновому вагоні: Джамбо стояла похнюпившись, а друзі обступили її, мовчазні й стурбовані.

Дамбо-циркач

Якби Джамбо знала, хто сидить на найближчій хмарі!

Спеціальний лелека з рекомендованим пакунком попав у грозу, заблукав і сів відпочити на хмарці.

Дамбо-циркач

Потім сів на дах і втомлено – наносився вже з тим пакунком! – просунув голову до слонів. Ввічливо змахнувши поштарським кашкетом, поклав перед слонихою пакунок.

Дамбо-циркач

У пакунку, сповите паперовими обгортками, спало маленьке слоненя.

– Яке ж воно гарнесеньке! – зворушено сказав один слон.

Дамбо-циркач

Раптом слоненя чхнуло, та так гучно, що його вуха, які досі лишалися непоміченими, майнули у повітрі. Вражені слони позадкували: голову сина Джамбо прикрашали величезні вушиська.

– Ну справжнісіньке опудало! – захихикала одна доросла слониха.

Вкрай засмучена Джамбо притулила малюка до себе.

Дамбо-циркач

З того часу у поїзді не вгавали жарти. Цирк називав слоненя Дамбо – цим іменем прозивали артистів пантоміми, бідолашних, смішних і безсловесних. Слониха Джамбо майже не виходила із свого стійла і не відпускала від себе сина. Настрій у неї щодень гіршав.

Дамбо-циркач

Нарешті вони прибули до місця, де скоро мала відбутися перша вистава їхнього цирку. Всі взялися до роботи. І тільки зійшло сонце – цирк засяяв, готовий до вистави.

Дамбо-циркач

Джамбо вирішила скупати сина, щоб він гарненько виглядав на вечірній виставі. Вона терла його доти, поки шкірка не зарожевіла. Потім Джамбо поставила сина на підлогу й обережно повикручувала йому вуха. Поснідавши, Дибмо з мамою пішли до свого стійла.

Дамбо-циркач

Перед стійлом скупчилися цікаві хлопці й реготали. Чемне слоненя вирішило підійти до них, коли їм так приємно дивитися на нього. Але зачепилось за вухо, наступило на нього і покотилося на землю. Хлопці аж лягли з реготу.

Дамбо-циркач

Терпець Джамбо урвався. Вона підкинула одного з хлопців і стусонула його хоботом. Хлопці з вереском кинулися навтьоки.

– Слон сказився! – почуйся крик.

Дамбо-циркач

Вимахуючи довгими загостреними палицями, примчали сторожі. Вони штовхали і кололи Джамбо, але вона гучно засурмила і миттю позбивала всіх сторожів з ніг.

Дамбо-циркач

Нарешті слониху зв'язали і замкнули ланцюг навколо її задньої ноги.

– В тюрму її! Вона небезпечна! Замкніть її!

І Дамбо залишився сям.

Дамбо-циркач

Того ж вечора у слоновому наметі зійшлися всі велетні.

– Пані Джамбо була чемною, доброю, скромною слонихою, доки його не принесли, – сказав один слон.

– Дамбо ганьбить усіх слонів світу, – сказав інший.

Слони неквапно обговорювали жахливі події, що сталися в їхньому цирку.

Дамбо-циркач

До розмови слонів здивовано прислухалося циркове мишеня Тімоті.

Увійшов Дамбо, шукаючи чогось попоїсти, й дружньо усміхнувся до слонів. Але вони повернулися до нього спинами. По щоках Дамбо покотилися сльози, і він почвалав геть від негостинних одноплемінців. Тімоті все зрозумів.

Дамбо-циркач

Він схопив маленьку паличку й вистрибнув до слонів.

– Знущаєтеся з малих, так? За що ви присікалися до малюка? Тільки за те, що він має великі, як на ваш смак, вуха? Я ладен закластися, що в цього слоненяти добре серце! А добре серце важить багато! Ану киш! Геть звідси!

З ревом і стогоном слони сипонули з намету.

Дамбо-циркач

– Не треба мене боятися. Дамбо, – пропищав Тімоті. – Відтепер покладайся у всьому на мене – Тімоті. Ми для тебе вигадаємо номер, що його не зможе виконати жоден слон у всьому світі. От тоді вони всі дивитимуться на тебе з пошаною, в маму твою випустять з тюрми.

Дамбо-циркач

– Ти знаєш, що великі слони наприкінці вистави роблять піраміду. Уяви собі: слони побудували піраміду, вистава зараз закінчиться. Цієї ж миті ти мчиш до відкидної дошки, стрибаєш і злітаєш точнісінько на вершечок піраміди. В хоботі у тебе прапорець. Зал аплодує. Ти – окраса програми!

Дамбо-циркач

Серед ночі почалися тренування. Це було нелегко! Дамбо падав то на спину, то на хвіст, то на хобот, то на голову – приємного було мало.

Дамбо-циркач

Після кількох нічних тренувань він почувся впевненіше, вистрибував з підкидної дошки на три метри, потім – на чотири з половиною, потім – на шість... І ставав на рівні ноги. Тоді Тімоті оголосив, що Дамбо готовий до свого великого номера.

Дамбо-циркач

Вистава закінчувалася. Слони, балансуючи, утворили на арені піраміду.

– Пора! – крикнув Тімоті.

Дамбо побіг до відкидної дошки і... наступивши на власне вухо, вдарився об великий м'яч, на якому балансував нижній слон – і піраміда розкотилася на всі боки.

Дамбо-циркач

Верхній слон ухопився хоботом за отвір у даху циркового намету, брезент тріснув, і величезне шатро почало падати.

З уламків цирку крізь велику діру стирчав хобот слоненяти.

Дамбо-циркач

Головний ведучий від люті підстрибував на своєму капелюсі і рвав собі чуба на голові. А знічений, осліплений Дамбо шкутильгав по арені, і на його тоненькому хоботі тріпотів прапорець, що так гарно маяв би на вершечку піраміди!

Дамбо-циркач

Цієї ж ночі Кейсі Молодшому довелося мерщій розводити пару і вивозити цирковий поїзд набагато раніше, ніж передбачалося.

Дамбо-циркач

Слоновник нагадував шпиталь. Старий Раджа із забинтованим хоботом оголошував промову:

– Це справжня ганьба. І Дамбо покарали цілком заслужено. Сором та й годі, що одного з нашого племені слонів перевели в клоуни.

Дамбо-циркач

Так, Дамбо став клоуном. На шиї у нього з'явився яскравий жовтий комір, а на сумному обличчі – намальована широка усмішка.

Дамбо, що мав відтепер веселити інших, став найсмутнішим слоненям у цілому світі.

Дамбо-циркач

Виступ загримованого Дамбо став окрасою вистави, і малюк був на вершині успіху. Проте цей успіх не приносив слоненяті щастя.

Дамбо-циркач

Він повільно йшов з арени, а всі навколо кепкували з нього. Коли Дамбо проходів повз інших слонів, ті поверталися до слоненяти спинами, і навіть мавпи дививсь на нього якось дивно.

Дамбо-циркач

Але в стійлі його завжди чекав Тімоті, пробував усміхатися і робив усе, щоб поліпшити настрій Дамбо. Він повторював, що вигадає інший номер, неодмінно вигадає.

Дамбо-циркач

Кожного вечора видирався Тімоті на хобот Дамбо і лягав у своє ліжко, яке вимостив на малому поцяткованому капелюсі бідолашного слоненяти.

Так було і того вечора.

Дамбо-циркач

Літній світанок на лісовій галявині. Тепле вранішнє сонце осяває ліс. Дзюркоче струмок. Неподалік в'юниться дорога.

Дамбо-циркач

На самому верховітті велетня-дуба спить слон. З-поміж листя звисають довгі вуха. А в капелюсі у нього, тоненько підхропуючи уві сні, спить Тімоті Мишеня.

Дамбо-циркач

Навколо незвичайних гостей зацікавлено щебетали птахи. Тімоті, розплющивши очі, прикрикнув на них, намагаючись угамувати цю веремію.

Дамбо-циркач

Потім протер очі й моргнув, побачивши двоє великих очей, що дивилися на нього майже впритул. Велика, досить обтріпана ворона, позирала не дуже привітно.

– Чого це та сюди долетіла? – роздратовано запитав він.

– Чого це тебе сюди занесло? – хрипко відказала ворона.

Дамбо-циркач

– Я тут живу, – пробурмотів Тімоті, знову засинаючи. – Це моя домівка.

– Ні, це наша домівка! – крикнула ворона так голосно й різко, що Тімоті широко розплющив очі. Він ще нічого не розумів.

– Забирайся з цирку і не лізь не в свої справи, – обурилось мишеня.

Дамбо-циркач

– Подивіться на нього! Невже це не моя справа, коли до мене опівночі прилітає слон, скидає з гілки моє гніздо, лякає мою родину так, що я й досі не можу познаходити всіх родичів та їхні перини! Слухай, хлопче, чи ти розумієш, де ви опинилися?

– Аякже! Ми спимо в цирку.

Птахи аж захлиналися з реготу.

Дамбо-циркач

Тімоті замислився і зупинив погляд на шатрі з листя, потім подивився вниз – далеко-далеко вниз, аж на землю. Вони були на дереві!

– Дамбо! Поглянь униз!

Дамбо-циркач

Дамбо дивився цілу хвилину. Потім втратив рівновагу і впав на гілку нижче. Тімоті щосили вчепився слоненяті в капелюх і заплющив очі. Гілки ламалися від Дамбо, і він падав щоразу нижче.

Дамбо-циркач

Він упав у неглибокий струмок, а Тімоті шубовснув поруч, згори до них долинув хрипкий регіт.

– Тримайтеся землі! – каркнула ворона. – Слони не годні літати!

Дамбо-циркач

Дамбо й мишеня мовчки попленталися до лісу. Де вони? Що сталося? Тімоті замислено йшов, заклавши лапки за спину. І в його очах світилося невимовне здивування. "Слони не годні літати... Дамбо літати не вміє. В нього немає крил. Але в нього є великі..."

Дамбо-циркач

– Чи ти літав минулої ночі?

Дамбо розповів про свій сон – як він стрибав з підкидної дошки, як літав. "Так ось у чом річ! Дамбо справді літав! І літав за допомогою своїх вух". – Слухай, Дамбо. Ти літав. Ти ще літатимеш. Ходімо потренуємось.

Дамбо-циркач

Знайшовши рівне місце, вони взялися до роботи. Тімоті звелів слоненяті щосили махати вухами вгору і вниз.

– Швидше! Швидше!

Дамбо слухняно махав вухами, і навколо нього здіймалася хмарами курява.

Дамбо-циркач

Нарешті вуха безсило повисли. З хмари пилу з'явилося двоє друзів. Вони ледве дихали і на них страшно було дивитись.

З дерева линули регіт і насмішки. Тімоті заскреготів зубами, насунув капелюх глибше на вуха, і вони почали все спочатку.

Дамбо-циркач

Дамбо розбігся і стрибнув з пагорбка, але... шубовснув просто в болото. Поки слоненя і мишеня обтріпувалися, ворони реготали ще голосніше.

Дамбо-циркач

– Замовкніть! – розлючено крикнуло мишеня. – Я хочу вас запитати, чи є у кого-небудь з вас серце?

Це маленьке мишенятко таки вміло примусити, щоб його слухали. Птаство ніяково мовчало. І мишеня розповіло гірку історію Дамбо.

Дамбо-циркач

– І от я допомагаю моєму другові, хочу, щоб він показав свої здібності. А ви смієтесь з нас і знущаєтесь!

– Ну, годі вже про це, – примирливо мовила стара ворона. – Ми ж не знали, що ви робите. Допоможемо їм, друзі?

Дамбо-циркач

Старий крук підкликав Тімоті.

– Слухай, хлопче. Дамбо не може злетіти тому, що не має певності в собі. Ось візьми це перо і скажи йому, що це чарівна пір'їна з Персії, а кожен, хто триматиме її, – полетить. Спробуй, вона напевно допоможе Дамбо.

Дамбо-циркач

Дамбо взяв пір'їну хоботом і відчув, що в нього вливаються нові сили. Вів заплющив очі, затиснув чарівне перо і почав махати вухами. Знялася курява. Тімоті щосили вчепився за капелюх. Коли курява потроху вляглася, вів визирнув зі своєї схованки. ДАМБО ЛЕТІВ!

Дамбо-циркач

Ворони були поруч, підбадьорливо галасуючи. Дамбо ширяв у повітрі, навчаючись літати легко й красиво. Оце-то диво!

Дамбо-циркач

Посадка вдалася непогано. Сміючись, друзі підхопились і заходилися стрибати й кричати з радості. А навколо вирував цілий пташиний базар ревних болільників.

Дамбо-циркач

Нараз Тімоті зауважив, що вже посутеніло і час повертатися.

– Ну й здивуємо ми всіх на вечірній виставі! Тепер цілий світ у захваті схилиться перед нами.

Дамбо-циркач

Дамбо терпляче сидів, поки паяци гримували його і одягали в блазенський костюм.

Почалася вистава.

Дамбо-циркач

– Ну, Дамбо, наближається вирішальна хвилина! – збуджено прошепотіло мишеня.

Дамбо теж дуже хвилювався і непомітно позирав на мале чорне перо, затиснуте в кінчику хобота.

Дамбо-циркач

Слоненя стрибнуло. Але тієї ж миті чорне перо вислизнуло з хобота і, погойдуючись, полетіло вниз. Так само вниз – аж у п'яти – полетіло серце Дамбо. Він заплющив очі й подумав, що всі його сподівання загинули.

Дамбо і Тімоті стрімко летіли вниз.

Дамбо-циркач

Тімоті, наче блискавка, вистрибнув з капелюха і, скочивши на хобот, зазирнув в око Дамбо.

– Дамбо! – щосили запищав він. – Ти можеш літати! Ти умієш літати! Те перо зовсім не чарівне. Я тобі набрехав про перо! Ти умієш літати без нього! Ти можеш літати!

Дамбо-циркач

Дамбо почув те, що сказав йому Тімоті. Він розправив вуха і махнув ними. І – полетів! Тімоті сповнився гордості, побачивши під собою аплодуючий натовп.

– Дамбо! Диво ти моє дивне! Ти найліпший у світі! Поглянь, як вони тебе вітають!

Дамбо-циркач

Все місто збіглося до цирку. Слониху Джамбо випустили з тюрми, щоб нова могла побачити, як її син примушує тремтіти захоплений натовп. Глядачі влаштували овацію мамі летючого дива.

То був щасливий вечір.

Дамбо-циркач

Про Дамбо писали газети. Він побив рекорд висотного польоту без мотора, відкривав секрети своєї майстерності морякам і льотчикам, а одного разу навіть злітав до Південної Америки, щоб подивитися на тамтешніх звірів.

Дамбо-циркач

Тепер уже всі рахувалися з ним, а найбільше – головний ведучий, бо знав, що без Дамбо виступи цирку ніколи не користувалися б таким успіхом. Проте хоч Дамбо й зажив великої слави, серце в нього залишалося лагідним, щирим і добрим.

Дамбо-циркач

Дамбо не забув своїх давніх друзів ворон і частенько запрошував їх до себе в гості. Для Кейсі Молодшого купив кілька яскравих нових свистків. І, звичайно ж, Дамбо завжди стежив, щоб у Тімоті було все необхідне, щоб він мав вибір найрізноманітніших сирів.

Дамбо-циркач

Дамбо не любив відлітати з цирку надовго, полишаючи Джамбо саму. Вів завжди тулився до мами, без якої не міг жити. Мамин хобот ніжно обіймав сина, а поруч, мугикаючи пісеньку, сидів задоволений Тімоті.

Дамбо-циркач

Автор: Дісней В.; ілюстратор: Ширяєв В.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова