Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Спиридон Вангелі

Чубо з села Туртурика

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Діодоров

  

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  

  

Виноградна лоза

Снігові хлопчаки сидіти вдома не любили. Якщо вже вони вміли ходити – то треба ходити. Тільки-но відійдуть від дому – за ними ціла ватага роззяв, наче це якийсь цирк. Але ж і справді було на що подивитися – той без носа, а в рукавицях, а в того тільки черевики на ногах. Вдень їх Чубо далеко від дому не відпускав і виводив на прогулянку вночі. І от якось пізно ввечері – топ-топ, тяп-тяп – вся ця компанія пішла гуляти. І бабуся, і дідусь з ними, і хлопчик Уку. Топ-топ, тяп-тяп, наче білі ведмеді на двох лапах.

– Ух-ух, перепочинемо, – сказав дідусь. – Заморився я. Он як пара з рота йде.

– Давай, давай, старий, – підганяла його бабуся, але дід уже вмостився на краю дороги.

– Чому цей пагорб без шапки? – запитав він в Чубо.

– Адже влітку він був у шапці. А потім її зняли і посіяли пшеничку.

Бабуся розгребла сніг рукою.

– Дивись-но, зелене волосся біля пагорба на голові! Це і є пшеничка? Нехай росте здоровою.

Один за одним підходили до озимої пшениці білі гості, нахилялися, щоб подивитися, як вона виглядає. А коли вся компанія рушила далі, стеблинка, що була вище, сказала іншій:

– Е-ге-ге! Побачите влітку, який в нас буде колос і який врожай,  як вже стільки сніговиків до нас в гості завітало.

А хлопці Чубоцела тим часом юрбою ввалилися до саду.

– Ось ці, що на одній нозі стоять, – дерева, – пояснював Чубо. Влітку вони носять зелені капелюхи! А ще вміють яблука робити! Червоні, жовті.

Бабуся Далба стала розгрібати сніг, яблука шукати.

– Та ні, вони ростуть нагорі, на гілках.

– Без жартів? – запитав дідусь. – А як же вони не падають?

– Їх дерево за хвостик тримає.

– Он як! – сказав дідусь і запитав хлопчаків: – Зрозуміли?

– Ага, ага, – залопотіли хлопчиська, а один, роздряпаний, запитав:

– А яблука дряпаються? Якщо їх за хвіст потягти?

– Ні, – засміявся Чубо. – Яблука – гарні, як місяць на небі. Зараз на дворі – зима, і сад мовчить, а от навесні!.. Навесні в кожного дерева свій музикант.

І Чубо швидко заліз на яблуню і засвистів, як співочий дрізд, перестрибнув на іншу, свиснув солов'єм.

– Е-ге-ге! – хитав головою дід Далбу. – Гарний цей світ. Шкода тільки, що не послухати нам соловейка. Зрозуміли, орли?

– Ага, ага, – знову залопотіли хлопчиська, а один заліз на гілку і крикнув: – Ку-ку!

І тут одне дерево, на якому залишився листок, шепнуло іншому:

– Дивись, як багато сніговиків, – навесні ми потонемо у квітах!

Чубо з села Туртурика

Топ-топ, тяп-тяп, вся компанія рушила далі. Видерлися на верхівку пагорба, стали на санчатах кататися. Крик, гам! Санки одні, а їх багато. Сядуть по п'ять, по шість штук і – вниз. По дорозі з санок вивалюються. Навіть дідусь з бабусею рази три з'їхали з гірки.

– Давай ще разок, – сказала бабуся.

– Стривай. Я, здається, щось чую, а що – не збагну. А ну тихо, орли!

Хлопчаки принишкли, а дідусь прислухався і, махнувши рукою, попрямував до сусіднього пагорба. За ним двинула вся снігова братія. Топ-топ, тяп-тяп.

На пагорбі тремтіла від холоду виноградна лоза. Восени забули укутати її, і тепер вона вкрилася льодом. Пекучий вітер пронизував її.

Тремчу під вітром лютим,
Покинута, забута!
Замерзло моє тіло,
Душа – заледеніла!

Тут, на верхівці пагорба, майже не було снігу, і сховатися від вітру лоза аж ніяк не могла.

– Оло, дала! – крикнув дідусь Далбу, і снігові хлопчаки стовпилися навколо лози, і вийшло, що вона опинилася у сніговому куреню.

А бабуся Далба разом з Уку вилізла на саму верхівку пагорба, ближче до хмар. І Уку замахав руками, а бабуся закричала:

– Ціп-ціп-ціп! (Сніжною мовою це означає "Сніжинки, сюди") – І з неба враз повалив сніг, закрутився-розбурхався млин дідуся Далбу. І скоро бідолашна лоза була сповита теплим м'яким снігом. А вся наша компанія слідом за Чубо вирушила додому. Вони йшли, взявшись за руки, щоб не заблукати, не загубитися в густих, падаючих з неба пластівцях.

  

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  




На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова