Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Спиридон Вангелі

Чубо з села Туртурика

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Діодоров

  

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  

  

Летючі калачі

Того дня батько не пішов до столярні. Він гордо блукав по селу.

– Це правда, куме? – питали його, то один, то інший, і батько кивав у відповідь.

Все село Туртурика раділо. Та й як не радіти? Треба борошна намолоти – винось мішок із зерном на вулицю, залишай біля воріт, а сам лягай в колиску. Вранці в мішку – борошно, таке біле, таке м'яке! А тісто виходить – хоч накручуй кільцем на палець! А який стояв у селі запах? Е-ге-ге! На цьому ґанку пахло пампушками, там – хрустиками, тут – пирогом...

Чубо раз у раз прибігав по зерно, а з ним і Млиновий Дядько. Дуже подобалося Дядькові сільське повітря і різні смачні запахи. Сидячи верхи на Сніжному Коні, він виспівував на всю горлянку:

Чубо з села Туртурика

Невисокий я на зріст
Та до праці маю хист!
Приносить сюди пшеницю,
Випікайте паляниці!

Намелю вам борошна
Біло-білосніжного,
Щоб спекли хазяєчки
Хліба-хліба ніжного.

Бублики, ватрушки,
Калачі та плюшки,
Коржики, рогалики
І смачні пампушки!

Млиновий Дядько за борошно грошей не брав. Що йому з ними робити? Він їх навіть рахувати не вмів. Але в селі Туртурика жили люди добрі. Вирішили Млиновому Дядькові віддячити. З верхівки пагорба вони протягнули вниз до млина довгу міцну мотузку. Залазили на дах, нанизували на мотузку калач – і не встигав Дядько оком моргнути, як калач був вже на млині. Свіжий та смачний, щойно з печі. А внизу на млині дзвіночок дзвонив, щоб Дядько знав, що калач прибув.

Птахи різні – горобці та ворони – зовсім з глузду з'їхали, дивлячись на ці летючі калачі. А млин працював і в понеділок, і у вівторок, і в середу. У четвер один чоловік сказав:

– А що як Чубо не поверне нам силу? Так і пролежимо всю зиму в колисках?

– А раптом він захоче стати Головним? – сказав інший. – У, наробить справ! Гей, дружино, почеши-но мені за вухом, руку підняти не можу.

В той день змололи вже два мішки борошна, і Чубо раптом захотів спати. Тільки-но він приліг, як Млиновий Дядько став його заколисувати, заспівав:

Чубо з села Туртурика

– Баю-бай... – І сила всього села перейшла до нього.

Чубо заснув, а Млиновий Дядько замахав від радості руками та ногами, та так швидко, що над землею піднявся. Як метелик з бородою, літав він по млину, гублячи валянки.

Між тим дідусь Далбу занепокоївся. Уже було досить пізно, а Чубо все не повертався. Дід послав Уку на млин. Уку прибіг і побачив, що двері прочинені навстіж. Чубо спить у колисці, а Млинового Дядька ніде немає. А Млиновий Дядько літав у цей час коло самого місяця. То плечем його штовхав, то коліном, а то і зовсім намагався зняти з місця, щоб повісити над млином.

Став Уку будити Чубоцела, але розбудити не зміг. Що робити? Уку зметикував і виліпив снігового хлопчика.

– Йока, мока, трока, на! Давай хутчиш, – сказав Уку, і хлопчина тут же виліпив іншого хлопчика.

– Йока, мока, трока, на! – і справа пішла як по маслу.

Один сніговий хлопчина ліпив іншого, і за якихось півгодини їх було вже штук сто. Як військова шеренга, простяглися вони від млина до дідуся Далбу. Дідусь покликав бабусю, а бабуся зліпила сніжок і кинула його у вікно.

– Що таке? – з'явилася у вікні мамина голова.

– Алі, цули, ока, у, – залопотала старенька. – Ам, ам!

Що таке "алі, цули" мати, звичайно, не зрозуміла, а от щодо "ам, ам" швидко збагнула. Вона зрозуміла, що бабуся їсти хоче. Мати вискочила у двір, винесла свіжого хліба, віддала бабусі. А бабуся кинула цей хліб дідусеві. Дідусь хліб зловив і віддав найближчому сніговому хлопчині, той іншому, і швидко доїхав мамин хліб до млина.

Тут вже Уку – малий кмітливий – сунув цей хліб Чубо під ніс. Чубо поворушив носом, став терти очі.

– Мамо, це ти? – сказав він, підвівся в люльці та й виліз із неї, остаточно прокинувшись.

І тут щось бахнуло, вдарило по даху млина. Це Млиновий Дядько з місяця впав! Добре, що місяць був над самісіньким млином, коли сила повернулася до Чубо.

– Пішли, Чубо, ходімо, – підганяв Уку. – Он Ранкова зірка зійшла. Скоро ранок, а люди не можуть з колисок вибратися.

Чубо мерщій схопив мішки з борошном і потягнув їх до села. А по дорозі говорив сніговим хлопчиськам:

– Чубо, міо! Чубо дякує вам!

– Яко, чі? Коли ще побачимося?

– Чіко, ніо! Завтра вночі!

  

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  




На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова