Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Казахська народна казка

Чому в ластівки хвостик, мов ріжки

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Р.Сахалтуєв

Колись давно у неприступному замку серед похмурих скель жив триголовий дракон Айдахар. Багато лиха приніс він за своє довге життя людям.

Але підкралася до Айдахара старість. Стало немічним його тіло, погас злобний погляд, і вже не міг він вилітати з замку і робити свої чорні справи.

Важко було примиритися Айдахару зі своєю неміччю. Його вірні слуги випробували всі засоби – нічого не допомогло дракону.

Залишалася одна надія на знахаря Лиса. Лис одразу зрозумів, що хвороба дракона – це старість.

Узяв він склянку із жовтою кров'ю дракона, посадив до неї рибку, і та миттєво померла.

Потім Лис струснув склянку, промовив чарівні заклинання, і кров почервоніла, а рибка ожила.

– Дракон повинен випити чиєїсь крові, яка надасть йому життєвої сили, – сказав Лис. – Але що то за кров і де її знайти, я не знаю.

Був у дракона слуга – Комар, готовий виконати будь-яке мерзенне завдання.

Узяв Комар склянку з мертвою рибкою і полетів на пошуки цілющої крові.

Кров багатьох тварин перепробував Комар, але все не знаходив потрібної – рибка в склянці не оживала.

А драконові тим часом ставало все гірше і гірше. Дві його голови вже лежали нерухомі, і тільки в одній ще жевріло життя.

Слуги з усіх сил намагалися втішити дракона. Вони підносили господареві вишукані страви, але той навіть не хотів дивитися на них.

Служниці-миші танцювали перед Айдахаром, музики грали веселі пісні, але дракону було не до веселощів.

А Комар летів усе далі й далі.

Прилетів Комар до людського житла, бачить – жінка розводить вогонь.

– От, – думає, – треба спробувати ще й людської крові!

Але як не намагався Комар підлетіти ближче – не зміг. Дим від вогнища душив і відганяв його.

Пролетів Комар повз гніздо ластівок. А там малюки-пташенята пищать, чекають мати. Один з них хотів проковтнути Комара та мало з гнізда не випав.

Побачив Комар дитину у колисці. Мати дитини поралася біля вогнища і не помітила Комара. Підлетів Комар, уп'явся в тіло немовляти і висмоктав із нього трохи крові.

Заплакала дитина, а Комар вилив кров до склянки, і – о диво, рибка в ній ожила і заграла.

– Оця кров зцілить мого господаря! – зрадів Комар і полетів до замку Айдахара.

На плач дитини прилетіла Ластівка, гарна і добра птиця. Пташенята розповіли їй про те, що сталося.

Кинулася Ластівка слід за Комаром. Наздогнавши його, вона побачила у нього склянку з кров'ю і кинулася на злодія, але той ухилився і зник у хмарах.

Ось вже палац Айдахара. Комар задоволений: він зробив свою чорну справу, і тепер на нього чекає щедра нагорода.

Але Ластівка наздогнала Комара і вибила склянку з кров'ю із його лап. Розбилася склянка об скелі, бризнула кров і на чорних каменях виросли яскраво-червоні тюльпани.

Кинувся Комар до Айдахара, а той вже ледве дихає.

– Господарю, я знайшов цілющий засіб! Захисти мене! – пропищав комар.

Але тут до замку влетіла Ластівка і... проковтнула Комара.

Розлютився Айдахар. Зібравши останні сили, він підстрибнув і схопив Ластівку за хвіст. Пташка вирвалася, але в зубах у дракона залишилося кілька пір'їн.

Кинулися слуги Айдахара, хотіли зловити Ластівку, але та вже полетіла геть.

А засліплений люттю дракон пробив стіну палацу і провалився у прірву.

Ударившись об гострі скелі, його тіло розірвалося на тисячі шматків, які перетворилися на тисячі змій.

З того часу Ластівка ніколи не сідає на землю. Хвіст у неї – немов ріжки, розрізаний на дві частини. Але вона як і раніше літає швидше за всіх птахів.

Автор: Казахська народна казка; ілюстратор: Сахалтуєв Р.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова