Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Дмитро Нагішкін

Амурські казки

Переклад українською – Володимир Прокопенко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Генадій Павлішин

Зміст:
Як ведмідь і бурундук дружити перестали
Хвалько
Заєць і сорока
Як звірі ногами мінялися
Як ведмідь оленярем був
Лисиця й ведмідь
Двоє слабих і один сильний
Найпрудкіший

Як звірі ногами мінялися

Зустрілися якось лисиця та лось.

– Що нового? – запитує лисиця у лося.

– Нічого нового, сусідко, – відповідає лось. – Учора замалим не пропав: гнався за мною мисливець, а я заплутався у гіллі рогами... Лихо мені на довгих ногах – за гілки чіпляюсь!.. А як ти поживаєш? – питає лисицю лось.

– І я погано, сусіде, – відказує лисиця, – підстерігають мене мисливці. Лихо мені з короткими ногами – не можу з висоти довкола подивитися!

Зажурились обоє, яке в них погане життя і як погано все на світі влаштовано: кому потрібні довгі ноги – у того короткі, кому короткі потрібні – у того довгі. От лисиця й каже:

– Давай, сусіде, ногами поміняємося!

– Давай, – відповідає лось.

Як ведмідь і бурундук дружити перестали

От помінялися вони ногами. Подивилася лисиця довкола: з довгих ніг далеко видно – немає поблизу людей. Побігла в стійбище. Заманулося їй курятини. Спробувала в курник залізти, де кури на сідалі сиділи, а довгі ноги заважають. Засунула ногу в щілину, щоб курку поцупити, а нога ж лосяча – копито, ніяк ним здобич не зачепиш. Зітхнула лисиця й пожалкувала за своїми лапами: які у них були пазурі гострі, як зручно було ними здобич тримати і роздирати! Тут з хати чоловік вийшов... Злякалась лисиця і кинулась геть. Так і побігла голодна.

А лось, вимінявши ноги лисиці, став зовсім маленький на зріст. У траві сховався, радіє:

– От мені добре тепер! Ніхто мене здалеку не побачить!

Став він потихеньку на лисячих лапках пересуватися. Стомився швидко. Стомився і зголоднів. За звичкою голову підняв, щоб молодими пагонами та листям голод угамувати. Губами плямкає, а гілок дістати не може: ноги ж короткі!

Зітхнув лось:

– Ех, даремно я помінявся ногами! Такі гарні у мене були ноги: високі та міцні! Не те, що ці лапки! Пропаду я тепер зовсім з голоду...

І заплакав лось.

Раптом чує він: хтось по тайзі летить, так навпростець і продирається. Гілля та ломаччя тріщать. Кинувся лось тікати. Та куди йому на маленьких лисячих лапках утекти! Зачепився за вивертня, упав і очі заплющив: «Ну, – думає, – зараз мені кінець буде!»

Аж чує – кличе його лисиця:

– Гей, сусіде, де ти?

– Тут я, – озивається лось. – Це ти, чи що, в тайзі шуміла?

– Я, – каже лисиця. – Лихо мені з твоїми ногами! Хотіла тихо пройти, а ноги твої ламають гілля, тупотять, стукають. Мало не пропала я з ними!

– І мені, – каже лось, – з твоїми ногами лихо: маленькі вони, кволі... Давай, сусідко, знову мінятися!

Ось обмінялися вони ногами.

Тупнув лось своїм копитом: добре!

– Гарно це, – мовить, – влаштовано, що лось на копитах ходить! Ноги міцні, копита тверді!

Пробігла лисиця на своїх лапках: добре! Лапки легенькі, пазурі гострі, ходи не чути.

Відповідає лисиця лосю:

– Так, правда! Добре це влаштовано, що в лисиці маленькі лапки з гострими пазурами.

Попрощалися вони і в різні боки пішли.

З того часу звірі ногами не міняються.

Як ведмідь і бурундук дружити перестали

Зміст:
Як ведмідь і бурундук дружити перестали
Хвалько
Заєць і сорока
Як звірі ногами мінялися
Як ведмідь оленярем був
Лисиця й ведмідь
Двоє слабих і один сильний
Найпрудкіший




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова