Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Польська народна казка

Пастух, який тисячу зайців пас

Пастух, який тисячу зайців пас

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Єрмак

Колись давно, коли у світі відбувалися усілякі дива, і водилися чарівники і чаклуни, жив собі бідний селянин на ім'я Всемил. Крім убогої хати не було в нього нічого: ані клаптика землі, ані худоби.

Пастух, який тисячу зайців пас

Нема чого робити, – подумав він, – доведеться в найми йти.

Узяв він шматок хліба, глечик з молоком, кілька монет – добрі люди дали, і зібрався в дорогу.

Пастух, який тисячу зайців пас

Йде він лісом, ягоди збирає і їсть, а хліб та молоко береже, наостанок залишає, коли вже зовсім край буде.

Пастух, який тисячу зайців пас

Раптом з-за дерева виходить дідок:

– Здрастуй, добрий чоловіче, чи немає у тебе хлібця? Зовсім я зголоднів, ледве на ногах стою.

Пастух, який тисячу зайців пас

«Старість – не радість, – думає Всемил. – Треба йому допомогти. А мені й ягід вистачить!»

Вийняв він з торби хліб:

– Візьми, дідуню! Їж на здоров'я!

Пастух, який тисячу зайців пас

Зрадів старий. Однією рукою окраєць бере, а другою з-за пазухи сопілку дістає.

Пастух, який тисячу зайців пас

– Ось тобі сопілочка на згадку про мене. Може, вона тобі знадобиться.

Пастух, який тисячу зайців пас

Пішов Всемил далі. Скінчився ліс, і простяглася перед ним пустеля, обпечена сонцем, бідна, кам'яниста. Ані людського житла, ані диму від вогнища. Година проходить за годиною, а пустелі цій краю нема.

Пастух, який тисячу зайців пас

Тільки зібрався Всемил відпочити та випити молока, бачить: назустріч йому дідок бреде. Зовсім старий та немічний.

Пастух, який тисячу зайців пас

– Дай напитися, добра людино! Від спраги помираю.

– Пий, дідуню, на здоров'я! – Віддав Всемил старому глечик з молоком.

Пастух, який тисячу зайців пас

Напився старий і каже:

– Від неминучий смерті врятував ти мене, добрий чоловіче! Візьми оцей батіг, може, він тобі стане в нагоді.

Пастух, який тисячу зайців пас

От іде Всемил далі по дорозі. Раптом дивиться – під деревом ще один старий сидить і гірко плаче.

– Чого ти, діду, плачеш?

Пастух, який тисячу зайців пас

– Ох, біда зі мною трапилася! Продав син у місті порося і наказав мені гроші віднести додому, а я їх загубив. Тепер невістці на очі показатися боюся. Вижене мене з дому зла баба.

Пастух, який тисячу зайців пас

Дістає Всемил останні гроші – ті що добрі люди йому дали:

– На, діду, бери! Та дивись, знову не загуби.

Пастух, який тисячу зайців пас

– Чим же я тобі віддячу, добрий чоловіче? Візьми хоч ковіньку мою, може, тобі знадобиться.

Пастух, який тисячу зайців пас

Довго ще йшов Всемил. Нарешті, побачив він удалині замок. А від людей він чув: у замку потрібен пастух. Але не коней сторожити, не корів пасти. А от кого – люди не кажуть, тільки посміхаються...

Пастух, який тисячу зайців пас

Пішов Всемил до замку дізнатися, який їм потрібен пастух. Від воріт замку міст підйомний відкинуто. Біля мосту – вартові. Сказав Всемил, навіщо прийшов.

Пастух, який тисячу зайців пас

Провели його відразу до панських покоїв. Виходить до нього поважний пан і каже:

Пастух, який тисячу зайців пас

– Пастух мені потрібен, щоб тисячу зайців пасти. Як послужиш місяць, і, якщо жоден заєць не втече, віддам за тебе свою дочку і десять сіл на додачу. А якщо втече хоч один, то до самої смерті на мене задарма працюватимеш.

Пастух, який тисячу зайців пас

Всемил погодився. Після обіду наказав прикажчик випустити зайців. Повибігали вони у двір, розбіглися на всі боки, стрибають та граються.

Пастух, який тисячу зайців пас

Дивляться люди, що далі буде. Хто хлопця жаліє, а хто сміється.

Пастух, який тисячу зайців пас

Дістав Всемил сопілку – подарунок першого діда – і заграв.

Пастух, який тисячу зайців пас

Зайці у купу збилися, вишикувалися рядками по чотири, як солдати, і чекають.

Пастух, який тисячу зайців пас

Йде Всемил до воріт, а зайці за ним – стриб та стриб...

Пастух, який тисячу зайців пас

Люди від подиву роти пороззявляли. Прикажчик стовпом стоїть, на заяче військо милується, навіть людей на роботу не жене.

Пастух, який тисячу зайців пас

Ось і луг, де наказано зайців пасти.

«Тепер треба пильнувати, щоб вони не розбіглися», – подумав Всемил і встромив у землю ковіньку, щоб не заважала йому за зайцями бігати.

Пастух, який тисячу зайців пас

І от диво! Зайці навколо ковіньки в купу збилися і, ніби їх хто за мотузочку тримає, не розбігаються, пощипують травичку.

Пастух, який тисячу зайців пас

Тут, хтозна звідки, прилетіли ворони, та як почали каркати. Троє найменших зайченят злякалися – і в кущі.

Пастух, який тисячу зайців пас

Узяв батіг Всемил – подарунок другого діда – так як лясне ним. Миттю зайці з кущів вискочили, назад повернулися. Тут він зрозумів, що сопілка, ковінька та батіг – не прості, а чарівні.

Пастух, який тисячу зайців пас

Увечері прикажчик перерахував зайців: усі на місці!

Пастух, який тисячу зайців пас

На другий, на третій, на четвертий день знову всі зайці цілісінькі.

Пан лютує: «Як?! Цьому жебракові на моїй дочці одружитися і десять сіл отримати? Не бувати такому!»

Пастух, який тисячу зайців пас

Скликав пан своїх двірських на раду. Думали вони, думали, як пастуха позбутися, зайця від нього відвести, і придумали.

Пастух, який тисячу зайців пас

От вбралася панська дочка селянською дівчиною та пішла на луг. Спідниця на ній стара, злиняла, дерев'яні намиста, на голові – віночок, у руках – кошик.

Пастух, який тисячу зайців пас

Підходить вона до пастуха, лагідно всміхається і каже:

– Продайте мені одного зайчика. Батько хоче у гаю зайців розвести.

Пастух, який тисячу зайців пас

– Але ж як твій батько накаже їм до лісу не бігати, по панському лугу не стрибати? Перестріляють їх мисливці – і кінець справі!

Пастух, який тисячу зайців пас

– Так... так... – затинається панночка, а що сказати, не знає. – Адже батько гай тином обгородив.

«Це пастка, – зметикував Всемил. – Хочуть, щоб увечері одного зайця не вистачило».

Але виду не подав і каже:

– Такій красуні продавати зайця не годиться.

Пастух, який тисячу зайців пас

Зловив він зайчиху і панночці до кошика посадив.

– Нехай живе у вас на здоров'я та кожного року по дванадцять зайченят приносить.

Пастух, який тисячу зайців пас

Зраділа панночка, кошик хусткою прикрила і мерщій до замку.

Пастух, який тисячу зайців пас

Всемил пильно за нею стежить. Бачить здалеку – підходить вона до воріт замку. Ляснув батогом...

Пастух, який тисячу зайців пас

Аж зайчик – стриб з кошика – і втік до свого стада.

Пастух, який тисячу зайців пас

Довелося панові виконати свою обіцянку. Так бідний пастух одружився із панською дочкою, та ще й отримав десять сіл на додачу.

Автор: Польська народна казка; ілюстратор: Єрмак М.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова